Тест "Читання думок в очах" (RMET)

Тест "Читання думок в очах" (RMET) є широко визнаним психологічним інструментом, розробленим для оцінки індивідуальних відмінностей у теорії розуму — здатності розуміти та передбачати думки, емоції та наміри інших. Створений на основі досліджень професора Саймона Барон-Коена та його колег із Центру досліджень аутизму Кембриджського університету, тест був вперше представлений наприкінці 1990-х років. Він був розроблений головним чином для дослідження порушень соціальної когніції у осіб із розладами аутистичного спектра, зокрема у дорослих із нормальним або високим інтелектом.

Тест складається з серії чорно-білих фотографій, на яких зображено лише область очей різних акторів і моделей. Для кожного зображення учаснику пропонується вибрати, який із чотирьох термінів ментального стану найкраще описує, що думає або відчуває людина на фото. Варіанти зазвичай включають нюансовані емоційні або когнітивні описи, такі як "скептичний", "збентежений", "нервовий" або "роздумуючий". Цей формат спрямований на оцінку тонких, високорівневих інтерпретаційних здібностей, що виходять за рамки базового розпізнавання емоцій.

Барон-Коен і його команда спочатку створили дитячу версію RMET, але саме доросла версія, переглянута та стандартизована у 2001 році, здобула значне визнання як у клінічних, так і в дослідницьких умовах. Переглянута версія включає 36 пунктів і використовувалася для вивчення популяцій, починаючи від нейротипічних дорослих до осіб із аутизмом, шизофренією, прикордонним розладом особистості та іншими станами, що впливають на соціальну когніцію.

RMET ґрунтується на концепції теорії розуму, або "менталізації", яка стосується нашої здатності приписувати ментальні стани собі та іншим. Хоча типовий розвиток включає природне освоєння цих навичок у ранньому віці, особи з аутизмом часто демонструють затримки або дефіцити в теорії розуму, що призводить до труднощів у розумінні соціальних сигналів і відповідному реагуванні на інших. RMET слугує вікном у ці когнітивні механізми, перевіряючи здатність людини читати складні ментальні стани за мінімальною візуальною інформацією.

Важливо, що RMET не вимірює безпосередньо інтелект, мову чи пам’ять, що робить його особливо корисним для ізоляції соціальної когнітивної функції. Він був перекладений на численні мови та адаптований для різних культурних контекстів, хоча деякі дослідники висловлювали занепокоєння щодо можливого культурного упередження та залежності тесту від розуміння словникового запасу та емоційних етикеток.

Незважаючи на такі обмеження, RMET залишається одним із найпоширеніших інструментів для оцінки прогресивної соціальної когніції. Він сприяв численним дослідженням, що вивчають емпатію, гендерні відмінності в емоційному інтелекті та нейронні кореляти соціального сприйняття. Наприклад, функціональні дослідження зображення показали, що виконання RMET пов’язане з активністю в ділянках мозку, залучених до соціальної когніції, таких як медіальна префронтальна кора та скронево-тім’яна ділянка.

Підсумовуючи, RMET надає простий, але потужний інструмент для оцінки того, наскільки добре люди можуть інтерпретувати ментальні стани інших за обмеженою візуальною інформацією. Його релевантність охоплює клінічну діагностику, когнітивну нейронауку та психологію розвитку.